Опис досвіду
Опис досвіду
Зміст
1.Актуальність проблеми……………………………………………с.1
2.Зміст проблеми……………………………………………………...с.1
3.Мета…………………………………………………………………..с.2
4.Задачі…………………………………………………………………с.3
5.Використання методів ТРВЗ на уроках………………………….с.3
6.Результативність……………………………………………………с.5
7.Висновки і рекомендації…………………………………………...с.7
Тема: Розвиток
творчих здібностей учнів за методикою ТРВЗ.
1.Актуальність
проблеми:
Молодший шкільний вік – це той
вік, коли дитина відкриває для себе світ, коли відбуваються значні зміни у всіх
сферах її психіки, що проявляються в різних видах діяльності: пізнавальній,
комунікативній, ігровій… Це вік, коли з’являється здібність до
творчого вирішення проблем, які виникають в тій чи іншій ситуації життя дитини
(креативність). Уміння нестандартно мислити потребує активних форм і методів
навчання. Сучасні навчальні посібники і підручники наповнені завданнями, метою
яких є відтворення дитиною знань, вони вимагають діяти школярів за певним
загальноприйнятим шаблоном. А учням необхідно втамовувати жагу до творчості і
нових відкриттів, вчити їх думати і діяти не так, як усі, не боятися невдач і
прагнути до творчих вершин як у житті, так і в кар’єрі.[2, с.2] Ми повинні
виховувати покоління творчих дітей, які у майбутньому будуть вирішувати нелегкі
життєві задачі, і сприяти розвитку не тільки своєї особистості, а й своєї
держави.
Сучасний період розвитку
суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує
якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.
Розвиток науки і техніки сприяв
появі нових форм навчальної комунікації, новітніх методів розв’язання освітніх
завдань. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка
спонукає до впровадження новітніх підходів до навчання, дієвих освітніх
технологій.[2,с.5]
«Неможливо птаха навчити літати в клітці. Неможливо
нарощувати «творчі м’язи», не вилетівши на простір завдань «відкритих», які
допускають різноманітні підходи до вирішення, різний ступінь заглиблення у
проблему, різноманітні варіанти відповідей».
А. Гін
2.Зміст проблеми
Мабуть, кожен із вчителів у своїй роботі зіткався з проблемою, коли діти
мислять шаблонно, заучують матеріал і бездумно відтворюють його, не проявляючи
творчості і не вкладаючи часточки душі у свою роботу. Це перш за все проблема в
мотивації дітей, відсутність інтересу до навчання, перевантаження непотрібними
завданнями, а від цього і зниження якості знань. Чи багато творчих дітей
приходять до вас у 1-й клас? У моєму випадку таких майже не було.
При розв’язуванні завдання у 1-му класі один із моїх учнів почав
пропонувати нестандартні підходи до вирішення, інакше міг трактувати саму
умову…Я придивилася до цієї дитини, знайшла відповідні психологічні тести і
побачила, що насправді його мислення не таке, як у інших, а більш творче. Тоді
задумалась, а чи можливо такі творчі вміння розвивати й у інших дітей, кому це
не дано (так явно) від природи?
Ось тому я
захопилася ідеєю розвивати творчі здібності і в інших дітей.
Поняття
«творчість» широко використовується у повсякденному житті та науковій
літературі. Проте існують труднощі щодо його визначення.
До основних
понять «творчості» належать такі:
v Творчість - це діяльність людини, в
якій вона створює нові об'єкти та якості, схеми поведінки й спілкування, нові
образи та знання.
v Творчість є вищою формою активності
та самодіяльності людини.
v Творчість - це суто людська
діяльність; це не лише створення суспільно значущого продукту, творчістю можна
назвати всі ті «відкриття», які людина робить особисто для себе; творчими є
майже всі психічні процеси, за винятком, може, автоматизованих дій.
v Творчість – це потреба в
самоактуалізації, повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих
можливостей.
Аналізуючи наведені визначення,
робимо висновок, що творчість – це людська діяльність, у процесі якої
особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові
знання, об’єкти, схеми поведінки, робить власні «відкриття».
У методичій літературі згадується ще
одне поняття, пов'язане з творчістю, - творчі здібності. Як визначив Е. Фромм –
це «…здатність дивуватися, пізнавати, вміння знаходити вихід із нестандартних
ситуацій; це спрямованість на відкриття нового й здатність глибокого усвідомлення».[4]
За основу формування творчих здібностей і нестандартного мислення у дітей я
взяла методику ТРВЗ (теорію розв’язання винахідницьких задач) Г.С.Альтшуллера.
3.Мета ТРВЗ-педагогіки – формування сильного мислення і
виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем
у різних сферах діяльності. Дитина, яка володіє ТРВЗ, намагається розв’язати
свої проблеми без залучення сили. Перш за все треба навчати дітей не конкретних
знань, а способів швидкого та ефективного засвоєння знань (уміння вчитися).[2,с.12]
Див. додаток 1 (таблиця)
4.Задачі:
1. Розвивати
креативне, нестандартне мислення.
2.Виховувати і
розвивати творчі здібності.
3.Формувати розумові
операції: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення.
4. Розвивати варіативність
уявних образів.
4. Підготувати до
розв’язання проблем, поставлених задач у різних сферах діяльності.
5. Вирішувати
казкові завдання і складати казки.
6. Вчити системному
підходу, тобто баченню світу у взаємозв’язку його компонентів.
Для реалізації цих задач і поставленої мети я ознайомилась з теорією, а
саме: методикою та деякими технологіями (які відповідають віковим особливостям дітей),
класифікаціями винахідницьких задач, які можна включити в урок:
1.
Винахідницька
задача (математика, природознавство, трудове навчання)
2.
Дослідницька
задача (природознавство, українська мова, початки економіки,
екологія рідного краю, трудове навчання)
3.
Конструкторська
задача (природознавство, екологія рідного краю, літературне
читання)
4.
Прогнозна
задача (природознавство, екологія рідного краю, літературне
читання, математика, початки економіки)
5.
Задача-відкриття (природознавство, екологія рідного краю, літературне
читання, математика, початки економіки)
6.
Задача
з доповненою умовою (математика)
7.
Задача
з недостатніми даними (математика, початки
економіки)[1,
21]
На основі опису цих
задач та методики їх проведення вчитель сам, відповідно до теми уроку, може
скласти таку задачу.
На основі ТРВЗ розроблено методи,
завдяки яким педагог разом з дітьми може знаходити логічний вихід з будь-якої
ситуації, а вихованець – грамотно вирішувати свої проблеми.
5.Використання методики ТРВЗ на уроках
Методи:
-
прийоми фантазування; - метод
фантастичної проблеми;
-
метод асоціацій чи каталогу; - біном фантазії;
-
мозковий штурм; -
оксюморон;
-
метод фокальних об’єктів; - символічна
сенектика;
-
морфологічний аналіз (метод фантограм);
-«Добре-погано»;
-
«Так – ні»;
- метод емпатії;
-
моделювання маленькими чоловічками; - метод оператор РЧВ (розмір,час
і вартість)
Деякі прийоми
потребують певних додаткових ресурсів: наочних і дидактичних матеріалів
(картки, схеми, таблички), використання додаткової літератури (посібників,
журналів, словників). Більшість наочності виготовляється самостійно. Адже
придумана умова задачі є ексклюзивною, і для того щоб її наочно показати дітям,
необхідно виготовити до неї дидактичний матеріал. Наприклад, при використанні
на уроці прийомів фантазування, я виготовляла «Круги Луллія».
Деякі методи і прийоми ТРВЗ
мають застосовуватись систематично на кількох уроках. Наприклад, один з
прийомів фантазування Джанні Родарі – «Складання казок» включає в себе:
1)
«Салат
із казок»
2) «Казки навиворіт»
3)
«Перебріхування
казок»
Їх не можливо провести за 1
урок (особливо якщо це 1-2 класи). Тому у поурочне планування включаються такі
етапи як: підготовчий (ознайомлення з казками, аналіз казок та персонажів),
ознайомлення з прийомом (включає пояснення дітям, що саме вчитель від них хоче,
і який повинен бути результат, правила складання казки), основний етап (саме
складання казки), заключний (переказування казки для закріплення і
запам’ятовування, запис казки вчителем, малювання ілюстрацій). Додатково можна
інсценізувати казку або її фрагмент. Потім результат можна роздрукувати і
використовувати на уроках літературного читання.
Але велику кількість прийомів
можна використовувати частково, на різних етапах уроку. Таких дуже багато,
найчастіше я використовую:
-
Мозковий
штурм
-
Різні
типи відкритих творчих задач
-
Метод
фокальних об’єктів
-
«Добре-погано»
-
Прийоми
фантазування
-
Прийоми
«Кит і кіт»
-
Творча
помилка
-
Фантастичне
продовження
-
Прийом
«Кола по воді»
-
Методики
складання загадок і т.д.
Багато завдань та умов задач
необхідно осучаснювати, щоб дітям було цікаво і зрозуміло, щоб робити опору на
їх досвід. Обов’язково включати прийоми, пов’язуючи їх з різними сферами
діяльності.
У виховній роботі планується
робота з різними категоріями дітей, додаткові виховні хвилинки, на яких теж
використовую такі прийоми:
-
творче
продовження події, ситуації, казки
-
інсценізації
(з додатковим завданням або умовою)
-
прийоми
«Фантастичні гіпотези»
Див. додаток 2
6.Результативність.
Діагностику творчого мислення та
уяви у 1-му класі я проводила на початку першого семестру (вступна) та у кінці
кожного семестру.
За результатами діагностування
кількість учнів, що мали на 1 вересня 2015 року низький рівень розвитку творчої
уяви та мислення, зменшилась:
Було – 86%
Стало – 61%
Різниця – 25%
Кількість учнів, які мають
достатній рівень розвитку творчої уяви, збільшилася на 11%, а учнів середнього
рівня - на 11%. Слід враховувати, що діагностувалися учні 1-го класу, які мають
невеликий словниковий запас, погано розвинене мовлення, деякі не відвідували
дитячий садок, курси майбутніх першокласників.
Я вважаю, що впровадження методів ТРВЗ позитивно
впливає на всебічний розвиток учнів.
Результатом
впровадження методів ТРВЗ, прийомів фантазування та складання казок є казка, складена учнями, та намальовані ілюстрації до неї (переглянути можна за посиланням на моєму блогі http://klasdorofeeva.blogspot.com/2016/01/blog-post.html). На уроках спостерігаю підвищення рівня
розвитку уяви, учні пропонують нестандартні ігри та завдання, підвищується
рівень мотивації, адже вони чекають чогось чарівного і незвичайного на уроці.
7.Висновки та рекомендації
Використання
методів ТРВЗ на уроках дає змогу вчителям розвивати не просто фантазію і
творчість дітей, а навчає їх мислити системно, творчо, розуміти єдність і
протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати завдання нестандартними
способами.
При використанні
методів ТРВЗ на уроках я спостерігала підвищення мотивації дітей до навчання, проявляння
оригінальності у всіх сферах діяльності, ініціативи (діти пропонували свої
завдання, проявляли активність у вирішенні проблем).
Для розвитку творчих здібностей школярів я і надалі
планую використовувати методику ТРВЗ. Моя подальша мета у використанні ТРВЗ:
-
продовжувати
впровадження прийомів складання казок (з їх подальшою інсценізацією),методики
складання загадок;
-
системне
використання на уроках завдань, ігор, вправ для розвитку творчого потенціалу
учнів;
-
накопичувати
досвід і результати використання ТРВЗ (у вигляді уроків, дитячих робіт і
виробів, методичних розробок і посібників);
-
ставити перед дітьми мету вирішувати творчі
винахідницькі задачі не тільки на уроках, а й і в повсякденному житті.
